Освітня програма

 

Освітня програма 2023/2024 навчальний рік

 

https://docs.google.com/document/d/1df1fkUJgpuusdDvWAw-

 

f9pl1BHIO6R0K4ElEPt9g7oc/edit

 

 

 

Освітня програма 2022/2023 навчальний рік

 

 

https://docs.google.com/document/d/19oa2A5npE93JrhEbGLpOoM-pMaW6FjMI/edit?usp=sharing&ouid=113021412471485262569&rtpof=true&sd=true

 

 

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КРИВОРІЗЬКОГО ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО ЛІЦЕЮ

на 2018-2019 н. р.

 

Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації.

        Криворізький природничо-науковий ліцей Криворізької міської ради Дніпропетровської області — це комунальний загальноосвітній навчальний Заклад, заснований на власності територіальної громади міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Заклад). Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний Заклад, інших нормативно-правових актів, власного статуту.

        Криворізький природничо-науковий ліцей – експериментальний навчальний Заклад всеукраїнського рівня.

        Заклад підконтрольний Власнику, підпорядкований та підзвітний уповноваженим органам управління: відділу освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради (безпосередньо) та управлінню освіти і науки виконкому Криворізької міської ради у межах наданих повноважень.

        Власник або уповноважений ним орган здійснює фінансування навчального Закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, встановлює їх статус, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування учнів.

        Заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та власним статутом.

        У Закладі визначена українська мова навчання і запроваджено природничо-математичний напрям старшої школи, класи з поглибленим вивченням біології, хімії, фізики і математики та 7-і класи – класи ранньої профілізації. За запитом учнів і батьків введено вивчення словацької мови, також можуть запроваджуватися інші профільні класи, поглиблене вивчення окремих предметів.

        У Закладі створюються та функціонують предметні кафедри, творчі групи, які визначаються педагогічною радою, соціально-психологічна служба.

        У цьому розділі необхідно спочатку обґрунтувати, а потім сформулювати призначення конкретного освітнього закладу. Воно формулюється на підставі статусу закладу, визначається й обґрунтовується особливостями зовнішнього середовища освітнього закладу, його можливостями, історично сформованим місцем закладу в освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

        У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

             II ступінь - основна загальна освіта;

             III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

        Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

        Основним засобом реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час ліцей  має у своєму розпорядженні додаткові, специфічні саме для нього засоби реалізації свого призначення:

·       раннє поглиблене вивчення окремих предметів (7 класи – класи ранньої профілізації фізико-математичного та біолого-фізичного профілів);

·       надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

·       оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

·       надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

        Освітні програми, реалізовані в ліцеї, спрямовані на:

·      формування в учнів сучасної наукової картини світу;

·      виховання працьовитості, любові до природи;

·      розвиток в учнів національної самосвідомості;

·      формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

·      інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

·      рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

·      виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

·      формування навичок науково-дослідницької діяльності;

·      створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

·      формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

 

Розділ 2. Опис "моделі" випускника ліцею.

Ліцеїст - учень одного із типів загальноосвітньої школи - ліцею. Ліцей, реалізуючи завдання загальноосвітньої школи, має свої специфічні цілі, які передбачають підготовку школярів до науково-практичної діяльності. Здійснюючи цю мету, ліцей озброює учнів глибокими теоретичними знаннями, вводить їх у світ професії науковця, дослідника, спонукає до занять дослідництвом, розвиваючи уміння аналізувати, узагальнювати, класифікувати явища, події, факти. Ліцей включає учнів у навчально-дослідницьку і науково-дослідницьку діяльність, яка ї органічною частиною навчально-виховного процесу, тим самим готуючи їх до наукової роботи, як майбутньої професії. Ліцей, таким чином, стає навчальним закладом цільової професійної підготовки. Суміжними обов'язками ліцеїстів виступають: систематичне і глибоке оволодіння знаннями і практичними навичками; підвищення культурного рівня; участь у суспільно корисній справі; самообслуговування, участь у громадському житті колективу; збереження і укріплення власності ліцею; нетерпимість до антигромадських проявів тощо. Ліцейський період життя - це в основному накопичення потенцій для майбутнього навчання у вищому навчальному закладі, у якому ще більш будуть розвинуті і науковий світогляд, і знання, і уміння вести науково-дослідницьку роботу, на новий більш високий рівень вийде готовність до творчої діяльності в науці. Розгляд поняття "ліцеїст" дає підставу для формування його моделі як особистості дослідницького типу. Одночасно підкреслимо, що модель особистості наукового типу потребує врахування специфіки науково-дослідницької діяльності.

Ліцеїст, як свідчить аналіз, може мати творчі досягнення, які дозволяють говорити про нього як розвинуту творчу особистість. У таких старшокласників є цікаві дослідницькі роботи, книги, аналітичні статті тощо. Сучасний ліцеїст це не тільки творчо обдарована особистість, яка здатна в перспективі генерувати нові наукові ідеї, але і інтелектуально обдарований старшокласник. Інтелектуально обдаровані люди, як правило, проявляють високий рівень готовності до генерації ідей (креативності, в вузькому значенні цього терміну, або дивергентному мисленні. Інтелектуальна  обдарованість - це, безумовно, не дар (як, втім, не продукт соціалізації), а результат довгого внутрішнього процесу вибудовування і зросту індивідуальних когнітивних ресурсів особистості, спрямованість якого визначається специфічними формами організації пізнавального досвіду людини, який характеризує унікальність складу його розуму.  Для розробки моделі особистості ліцеїста важливо виділити якості, які можуть бути притаманні творцю науки.

"Ідеальна" модель особистості ліцеїста: це особистість, яка має яскраво виражену спрямованість на здобуття наукових знань, генерування нових ідей при розв’язанні навчально-творчих і дослідницьких задач, знає історію і сьогоднішні тенденції розвитку предмета дослідження, володіє значним обсягом інформації, має критичне мислення, почуття нового, високу допитливість, установку на сприйняття оригінального, незвичайного, вміє встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, аналізувати інформацію, будувати гіпотези, чутлива до протиріч, організована, настирна у досягненні мети, здатна до інтуїції, передбачення, фантазування, відкритого спілкування з колегами.

 

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею.

Перед Закладом на 2018-2019 н. р. поставлені такі цілі освітнього процесу:

·          забезпечення базової ліцейної освіти, допрофільної підготовки та навчання за визначеними профілями;

·          спрямування навчально-виховного процесу на розвиток в учнів умінь застосовувати знання в особистих цілях і суспільному житті;

·          виявлення та розвиток обдарованих учнів, залучення їх до участі в різноманітних інтелектуальних заходах, науково-дослідницькій діяльності;

·          підтримка та розвиток здоров′язберігаючого навчального середовища на основі просвітницької та організаційно-методичної оздоровчої діяльності.

 

 Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в ліцеї регламентується робочим навчальним планом (розбивкою змісту освітньої програми на навчальні курси, за дисциплінами та за роками навчання).

Криворізький природничо-науковий ліцей – загальноосвітній навчальний заклад для роботи з інтелектуально і творчо обдарованими дітьми. Здійснює   навчання за природничо-математичним напрямом. Ліцей – експериментальний навчальний заклад всеукраїнського рівня. Заклад здійснює дослідно-експериментальну роботу за наступними темами:

-         «Особистісна самореалізація вчителя та учня в інноваційному освітньому просторі ліцею» (2016-2021 р. р., базовий заклад – Криворізький природничо-науковий ліцей);

-         «Науково-методичні засади створення та функціонування Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» (2017-2021 р.р., базовий заклад - Національний центр «Мала академія наук України);

-         «Науково-методичні засади формування мережецентричного середовища «Музейна планета» у загальноосвітніх навчальних закладах» (2016-2010 р. р.)

Контингент учнів складає 390 осіб – 14 класів:

основна школа (7-9 класи) –  8 класів, 227 учнів;

старша школа (10-11 класи) – 6 класів, 167 учнів.

Середня ланка

Типова освітня програма 7-9-х класів ліцею (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типова освітня програма базової середньої освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 8);

очікувані результати навчання учнів; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3640 годин/навчальний рік: для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ліцею (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчальних планів використана на:

підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ліцею містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми (таблиця 8).

Так як 7-9-і класи ліцею – класи з поглибленим вивченням окремих предметів, то навчальне навантаження учнів збільшено до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради ліцею при оцінюванні учнів передбачається враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Так як у закладі практикується проведення уроків «спарено», їх тривалість у закладі – 40 хв. Вивільнений час використовується у другій половині дня для проведення консультацій, підготовки до олімпіад і конкурсів, індивідуальних занять за окремим розкладом.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

7-А клас, клас ранньої профілізації (медичний). За рахунок годин варіативної складової збільшено кількість годин на вивчення фізики на 1 год., біології – на 1 год., хімії – на 0,5 год. Введено спецкурс «Латина» - 0,5 год.

7-Б клас, клас ранньої профілізації фізико-математичного профілю. Додатково введено 2 год. на вивчення алгебри, 1 год. - фізики.

7-В клас, клас ранньої профілізації з поглибленим вивченням математики, фізики та інформатики. Додатково введено 2 год. на вивчення алгебри та 0,5 год. спецкурсу «Логіка».

Здійснено перерозподіл годин між предметами освітньої галузі «Технології».

Для підвищення грамотності учнів 7-х класів додатково введено за рахунок  варіативної складової 0,5 години української мови. Крім цього введено спецкурси «Російська мова» - 1 год., та 0,5 год. курсу «Латина» у 7-А класі.

8-А клас – поглиблено вивчаються фізика (4 год.), біологія (4 год.), хімія (3 год.). За рахунок варіативної складової введено 1 год. курсу «Латина».

8-Б клас – поглиблено вивчаються математика (8 год.) і фізика (4 год.).

8-В клас – поглиблене вивчення математики, інформатики, додатково – фізики (8 год.)

У 8-х класах додатково введено 1 год. на вивчення російської мови.

Кількість годин з урахуванням поділу профільних предметів (фізики, хімії, біології та математики) складає 47 години: 36 год. + 11 годин допустимого поділу з предметів поглибленого рівня.

9-А клас – поглиблено вивчаються фізика (4 год.), біологія (4 год.), хімія (3 год.). за рахунок варіативної складової введено 1 год. курсу «Латина».

9-Б клас –  поглиблено вивчаються математика (8 год.) і фізика (4 год.).

Години, відведені на технологічну освіту в 7-9-х класах, використані для вивчення інформаційних технологій (2 год.) і трудового навчання (0,5 год.). У 8-х класах курс «Музичне мистецтво» замінено інтегрованим курсом «Мистецтво». У 8-х класах 0,5 години курсу «Основи здоров’я» передано на інші предмети.

Робочий навчальний план

Криворізького природничо-наукового ліцею

на  2018-2019 навчальний рік

7 класи (класи ранньої профілізації)

 

Освітні галузі

Навчальні предмети

Клас

7 (мед)

7 (ф/м)

7(м/і)

Мови і літератури

Українська мова

2,5+0,5

2,5+0,5

2,5+0,5

Українська література

2

2

2

Іноземна  мова (англ.)

2+1

2+1

2+1

Зарубіжна література

2

2

2

Суспільствознавство

Історія

1

1

1

Всесвітня історія

1

1

1

Мистецтво

Мистецтво

1

1

1

Математика

Алгебра

2

2+2

2+2

Геометрія

2

2

2

Природознавство

Біологія

2+1

2

2

Географія

2

2

2

Фізика

2+1

2+1

2

Хімія

1,5+0,5

1,5

1,5

Технології

Інформатика

1+0,5

1+0,5

1+1

Трудове навчання (технічна творчість)

0,5

0,5

0,5

Здоров’я  і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

Разом

30+3

30,5+3

30+3

Варіативна складова

Російська мова

1

1

1

Логіка

-

-

0,5

Латина

1

-

-

Основи наукових досліджень

 

0,5

0,5

Разом 

2

1,5

2

Всього
(без урахування поділу класів на групи)

32+3

32+3

32+3

*Загальноосвітній навчальний заклад може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого   навчального   навантаження   учнів,  але обов'язково фінансуються.

 

Робочий навчальний план

Криворізького природничо-наукового ліцею

на  2018-2019 навчальний рік

8-9 класи (класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів)

п/п

         Назва предмета

     8

   мед

     8

     ф/м

     8

    м/і

     9

  мед

     9

   ф/м

  1

Українська мова

     2

     2

     2

    2

    2

  2

Українська література

     2

     2

     2

    2

    2

  3

Зарубіжна література

     2

     2

     2

    2

    2

  4

Алгебра

     2

     5

     5

    2

    5

  5

Геометрія

     2

     3

     3

    2

    3

  6

Фізика

     4

     4

     3

    4

    4

  7

Іноземна (англ.)

   2,5

   2,5

   2,5

    2

    2

  8

Хімія

     3

     2

     2

    3

    2

  9

Біологія

     4

     2

     2

    4

    2

 10

Латина            

     1

     -

     -

    1

    -

 11

Географія

   1,5

   1,5

   1,5

   1,5

   1,5

 12

Історія України

   1,5

   1,5

   1,5

   1,5

   1,5

 13

Всесвітня історія

     1

     1

     1

     1

     1

 14

Основи правознавства

     -

     -

     -

     1

     1

 15

Інформатика

     2

     2

     3

     2

     2

 16

Технології

   0,5

    0,5

   0,5

   0,5

   0,5

 17

Фізична культура і  здоров’я

     3

     3

     3

     3

     3

 18

Основи здоров’я

   0,5

    0,5

   0,5

   0,5

   0,5

 19

Інтегрований  курс «Мистецтво»

   0,5

    0,5

   0,5

   0,5

   0,5

 

 Разом

 32+3

  32+3

 32+3

32,5+3

 32,5+3

ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА

Варіативна складова

п/п

         Назва предмета

     8

   мед

     8

    ф/м

     8

    м/і

     9

   мед

   9

ф/м

   1

Російська мова

     1

     1

     1

      -

     -

   2

Основи наукових досліджень

      -

      -

     -

   0,5

   0,5

 

 Разом

     1

     1

     1

   0,5

   0,5

 

 Сумарне навантаження

(без урахування поділу класів на групи)

 33+3

 33+3

  33+3

 33+3

 33+3

 

Старша ланка

 

Типова освітня програма школи ІІІ ступеня ліцею (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

Типова освітня програма ліцею (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 5-7 );

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Навчальними планами старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової передбачаються на:

{C}1)           збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

{C}2)           упровадження курсів за вибором.

Рішення про розподіл годин варіативної складової приймає заклад, враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу за п’ятиденним навчальним тижнем.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради ліцею при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення окремих предметів на профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання передбачено спеціальні навчальні плани (таблиці 5-7 для шкіл з українською мовою навчання). Запропоновані навчальні плани дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за природничо-математичним напрямом диференціації. Напрям диференціації конкретизується в окремі профілі навчання: фізико-математичний, біолого-фізичний, математичний тощо.

 Складаючи навчальні плани, адміністрація ліцею навчальні план-схеми (таблиця 23 та 13), звертаючи увагу, що вузька спеціалізація змісту освітнього процесу є недоцільною, оскільки основне завдання загальної середньої освіти — широка загальноосвітня підготовка учнів.

За таблицею 13 (для прикладу) складено навчальний план двопрофільного 10-В класу, у якому І група – біолого-фізичний профіль, ІІ група – математичний.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Старша школа:

10-А клас – медичного профілю, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія. За  рахунок варіативної складової введено 0,5 год. курсу «Латина».

10-Б клас – фізико-математичного профілю. Додатково введено 1 год. курсу «Креслення».

10-В клас – двопрофільний: І група – медичний профіль, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія.; ІІ група – математичний профіль.  

11-А клас – медичного профілю, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія. Додатково введено 1 год. на вивчення алгебри і початків аналізу.

11-Б і 11-В класи – фізико-математичного профілю. Поглиблено вивчаються фізика і математика. У курсі «Технології» обрано 1 год. модуля «Креслення» і «Комп’ютерне проектування».

У 10-11 класах за рахунок варіативної складової введено додатково 1 год. на вивчення української мови.

         Навчальний процес у ліцеї здійснюється в режимі п’ятиденного  навчального тижня.

 

Типовий навчальний план

для 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас (ф/м)

10 клас (б/ф)

 

Базові предмети

Українська мова

2

2

 

Українська література

2

2

 

Зарубіжна  література

1

1

 

Іноземна мова

3

3

 

Мова і література національних меншин

0

0

 

Історія  України

1,5

1,5

 

Всесвітня  історія

1

1

 

Громадянська освіта

1

1

 

Алгебра і початки аналізу

6

2

 

Геометрія

3

1

 

Біологія і екологія

2

5

 

Географія

1

1

 

Фізика

6

6

 

Хімія

1

4

 

Фізична культура *

3

3

 

Захист Вітчизни

1,5

1,5

 

Разом

35

35

 

Вибірково-обов’язкові предмети

Інформатика

2

2

 

Технології

1

1

 

 

 

 

 

Разом

3

3

 

Гранично допустиме навчальне навантаження

33

33

 

Усього фінансується

38

38

 

*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10 клас (ф/м)

10 клас (б/ф – м)

Базові предмети

Українська мова

2

2

Українська література

2

2

Зарубіжна  література

1

1

Іноземна мова

3

3

Мова і література національних меншин

0

0

Історія  України

1,5

1,5

Всесвітня  історія

1

1

Громадянська освіта

1

1

Алгебра і початки аналізу

6

2

6

Геометрія

3

1

3

Біологія і екологія

2

5

2

Географія

1

1

Фізика

6

6

3

Хімія

1

4

1

Фізична культура *

3

3

Захист Вітчизни

1,5

1,5

Разом

35

35

35

 

 

50

Вибірково-обов’язкові предмети

Інформатика

2

2

Технології

1

1

 

 

 

Разом

3

3

Гранично допустиме навчальне навантаження

33

33

Усього фінансується

38

53

 

Навчальний план 11 клас

закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання

 

Природничо-математичний напрям

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у 11 класі

Фізико-математичний профіль

Біолого-фізичний профіль

 

Українська мова

2

2

 

Українська література

1

1

 

Іноземна мова

3

3

 

Зарубіжна література

1

1

 

Історія України

1

1

 

Всесвітня історія

1

1

 

Громадянська освіта:

 

1

 

0,5

 

економіка

людина і світ

0,5

0,5

 

Художня культура

0,5

0,5

 

Алгебра

5

2

 

Геометрія

4

1

 

Астрономія

1

0,5

 

Біологія

1

5

 

Фізика

6

6

 

Хімія

1

4

 

Екологія

0,5

0,5

 

Технології

1

0,5

 

Інформатика

2

2

 

Фізична культура*

2,5

2,5

 

Захист Вітчизни

1,5

1,5

 

 

33+2,5

32,5+2,5

 

Геометрія

-

1

 

Біологія

0,5

-

 

Українська література

1

1

 

Інформатика

1

1

 

 

2,5

3

 

Разом

38

38

 

Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів

 

 

 

Гранично допустиме навантаження на учня:

33

33

 

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

 

* Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2018-2019 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.

Відповідно до листа МОН освіти і науки України від 09.06.2017 №1/9-315 «Про структуру 2018/2019 навчального року та навчальні плани загальноосвітні х навчальних закладів» у новому навчальному році навчальні заняття у школі будуть організовані за семестровою системою:

І семестр – з 03 вересня 2018 року по 28 грудня 2018 року

ІІ семестр – з 14 січня 2019 року по 31 травня 2019 року

Упродовж навчального року проводяться канікули:

·       Осінні канікули - з 29 жовтня до 4 листопада 2018 року;

·       Зимові канікули - з 29 грудня 2018 року до 13 січня 2019 року;

·       Весняні канікули - з 25 березня до 31 березня 2019 року.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2014 за № 157/26602 учні 9-х та 11-х класів складають державну підсумкову атестацію.

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників основної  і старшої  школи.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х і 11-х класів відповідно рекомендаціям Міністерства освіти і науки України.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.02.2002 р. №128 (додаток 2; п. 2, 4, 5, 6, 7) половина навчального часу, призначеного для індивідуальної роботи та самостійного вивчення обраних ліцеїстами профільних предметів (хімія, біологія, алгебра, геометрія, фізика, інформатика), української та англійської мови, відповідних спецкурсів і практикумів, основ здоров’я та фізичної культури (окремо для хлопців та дівчат) відводиться для відпрацювання навчального матеріалу на уроках удосконалення знань, формування умінь і навичок. При цьому класи з кількістю учнів 28 і більше діляться на 2 групи.

 

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природних ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

 

 

 


1
2
3
4
5
6