|
Освітня програмаСХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖУЮ рішенням педагогічної ради В.о. директора КПНЛ _____________Наталія БУДНІК
від 30.08.2024 № 1 (329) Наказ № 92 від 30.08.2024
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА Криворізького природничо-наукового ліцею Криворізької міської ради Дніпропетровської області 2024/2025 навчальний рік
м. Кривий Ріг – 2024
ЗМІСТ РОЗДІЛ ІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою РОЗДІЛ ІІІ. Загальний обсяг навчального навантаження. Навчальні плани РОЗДІЛ V. Форми організації освітнього процесу РОЗДІЛ VІ. Інструментарій оцінювання РОЗДІЛ VII. Очікувані результати навчання здобувачів освіти
РОЗДІЛ І. Загальні положенняКриворізький природничо-науковий ліцей Криворізької міської ради Дніпропетровської області, заснований у 1990 році, (далі – Заклад) є комунальним закладом загальної середньої освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття базової середньої освіти ( учні 8-9 класів) та повної загальної середньої (профільної) освіти ( учні 10-11 класів), Розташований ліцей за адресою: 50071, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вулиця Володимира Великого, 32А. У своїй діяльності Заклад керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Статутом ліцею. Головною метою Закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, створення умов для всебічного розвитку, навчання, виховання та розвитку обдарованої учнівської молоді, усебічний розвиток, виховання i соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві, має прагнення до самовдосконалення i навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності; формування в учнів сучасної наукової картини світу. Ліцей акцентує увагу на розвитку критичного мислення, творчих та дослідницьких здібностей, а також на придбанні знань у різних галузях науки.
Нормативні документи, відповідно до яких розроблена програма:
Головною метою освітньої програми є реалізації права громадян на здобуття базової, профільної середньої освіти згідно з вимогами Державних стандартів. Головними завданнями є:
У 2024/2025 навчальному році функціонуватимуть 15 класів, у яких будуть навчатися 435 учнів. Освітній процес у закладі у 2024/2025 н. р буде проходити в змішаному форматі, що поєднує очну і дистанційну форми навчання. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової ситуації. Буде запроваджена й індивідуальна форма навчання. Індивідуальна форма здобуття освіти (екстернатна, сімейна, педагогічний патронат) організовується в Закладі відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах» (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8»), від 10 липня 2019 року № 955, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2019 р. за № 852/33823. Екстернат – це форма отримання освіти, яка передбачає самостійне вивчення загальноосвітніх програм загальної, середньої освіти з подальшою проміжною та державною (підсумковою) атестацією у загальноосвітньому закладі, що має державну акредитацію. Сімейне навчання (також відоме як домашнє навчання) (за потреби) – це форма, яка дає дитині можливість навчатися вдома, у родині, під наглядом і керівництвом батьків або інших дорослих замість щоденного відвідування звичайної офлайн-школи. Педагогічний патронаж – це індивідуальне навчання дітей під координацією шкільних вчителів. Педагогічний патронаж розрахований на учнів, які з поважних причин не можуть вчитися за денною формою, тому заняття для них проводять педагоги, але за індивідуальним планом і зазвичай у місці, де перебуває дитина, – це залежить від підстави зарахування / переведення під педагогічний патронаж. Реалізація освітньої програми КПНЛ здійснюється через два рівні освіти:
Реалізація процесу навчання в Закладі здійснюється в ході 5-денного робочого тижня на уроках тривалістю 40 хвилин згідно зі Статутом ліцею. Мовою освітнього процесу навчання і виховання у є державна мова – українська. Режим дня в закладі підпорядкований створенню оптимальних умов для здійснення успішної освітньої діяльності. Розклад уроків складається з урахуванням динаміки працездатності учнів протягом дня, тижня, семестру, чергування видів діяльності й раціонального розподілу навчального навантаження. Навчальні екскурсії і практики для учнів (відповідно до листа МОН України «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 06.02.2008 року №1/9-61) проводяться протягом навчального року. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників базової школи та повної загальної середньої освіти у формі ЗНО/НМТ.
РОЗДІЛ ІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмоюНавчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до КПНЛ, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання попереднього класу, що підтверджено відповідним документом ( табелем успішності ). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів за рівень попереднього класу учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314. Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Відповідно до наказу МОН від 14 липня 2015 року № 762 «Про затвердження Порядку переведення учнів (вихованців) загальноосвітнього навчального закладу до наступного класу», зі змінами наказ МОН № 621 від 07.08.2015, наказу МОН від 10 травня 2018 р. № 367 «Про затвердження порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти» учні (вихованці) дев’ятих класів, які завершили здобуття базової середньої освіти, можуть бути зараховані: 1) до десятого класу з поглибленим вивченням окремих КПНЛ за результатами конкурсу (за умови його проведення), що проводиться відповідно до пунктів 3–16 глави 4 розділу II Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016. Відповідно до наказу МОН від 28 березня 2022 р. № 274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні» зарахування здобувачів загальної середньої освіти, які вимушені були змінити місце навчання та/або проживання (перебування) і проживають (перебувають) в Україні чи за її межами, до закладу освіти відбувається за заявою (її сканованою копією чи фотокопією), що подається до закладу освіти одним з батьків, опікуном, іншим законним представником, родичем здобувача освіти або повнолітнім здобувачем освіти наочно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв'язку чи у будь-який інший спосіб (за вибором заявника).
РОЗДІЛ ІІІ. Навчальний план та його обґрунтуванняВідповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в ліцеї регламентується робочим навчальним планом (розбивкою змісту освітньої програми на навчальні курси, за дисциплінами та за роками навчання). Криворізький природничо-науковий ліцей – загальноосвітній навчальний заклад для роботи з інтелектуально і творчо обдарованими дітьми. Здійснює навчання за природничо-математичним напрямом. Ліцей – експериментальний навчальний заклад всеукраїнського рівня. Заклад здійснює експериментальну роботу за наступними темами:
Контингент учнів складає 435 осіб 15 класів: основна школа (8-9 класи) – 4 класи, 63 учні; старша школа (10-11 класи) – 11 класів, 372 учні. Середня школа Освітня програма 8-9-х класів ліцею (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Освітня програма базової середньої освіти (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).
Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 8); очікувані результати навчання учнів; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному вебсайті МОН); рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною Типовою освітньою програмою. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 8-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2415 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ліцею (далі – навчальний план). Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ліцею містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми (таблиця 8). Оскільки 8-9-і класи ліцею – класи з поглибленим вивченням окремих предметів, то навчальне навантаження учнів збільшено до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних. Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а й інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної складової навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази освітнього закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради ліцею при оцінюванні учнів передбачається враховувати результати їх навчання з відповідних предметів та певних тем (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлено відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Так як у закладі практикується проведення уроків «спарено», їх тривалість у закладі – 40 хв. Вивільнений час використовується у другій половині дня для проведення консультацій, підготовки до олімпіад і конкурсів, індивідуальних занять за окремим розкладом. Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем. 8-А клас – поглиблено вивчаються біологія (4 год.), хімія (3 год), фізика (4 години). 8-Б клас – поглиблено вивчаються фізика (4 год.), алгебра (5 год.), геометрія (3 год.). 9-А клас – поглиблено вивчаються математика (8 год.) і фізика (4 год.). 9-Б клас – має два напрями допрофільної підготовки: медичний (поглиблено вивчаються біологія, хімія, фізика) та фізико-математичний (поглиблено вивчаються фізика і математика). Робочий навчальний план Криворізького природничо-наукового ліцею на 2024/2025 навчальний рік 8-9 класи (класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів) за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 ( за таблицею 8)
*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на учнів
*Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на учнів ** Години поділу для вивчення алгебри, геометрії та хімії, біології у 2-профільних групах ( за рахунок поділу)
Старша школа
Освітня програма школи ІІІ ступеня ліцею (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти». Освітня програма ліцею (далі - Освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт). Освітня програма визначає: загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 5-7 ); очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному вебсайті МОН); рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти; вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2520 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1260 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Навчальними планами старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності. Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу за п’ятиденним навчальним тижнем. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів. Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради ліцею при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів/тем (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах. Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення окремих предметів на профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію. Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. З метою реалізації профільного навчання передбачено спеціальні навчальні плани (таблиці 5-7 для шкіл з українською мовою навчання). Запропоновані навчальні плани дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за природничо-математичним напрямом диференціації. Напрям диференціації конкретизується в окремі профілі навчання: фізико-математичний, біолого-фізичний, математичний тощо. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Старша школа: 10-Б клас – фізико-математичного профілю; поглиблено вивчаються фізика і математика. 10-М клас – медичного профілю, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія. 10-МА клас – математично-філологічного (англійська мова) профілю; поглиблено вивчаються математика, англійська мова. 10-ІФ клас – історико-філологічного профілю; поглиблено вивчаються історія, українська мова та література.
11-А клас – медичного профілю, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія. 11-Б клас – фізико-математичного профілю; поглиблено вивчаються фізика, алгебра, геометрія. 11-В клас – фізико-математичного профілю; поглиблено вивчаються фізика, алгебра, геометрія. 11-ІФ клас – історико-філологічного профілю; поглиблено вивчаються українська мова і література, історія. 11-М клас – медичного профілю, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія. 11-МА клас – математично-філологічний (англійська мова); поглиблено вивчаються математика, англійська мова. 11-ФАМ – двопрофільний: фізико-математичний/математично-філологічний (англійська мова); поглиблено вивчаються математика, фізика/ математика, англійська мова. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128 (додаток 2; п. 2, 4, 5, 6, 7) половина навчального часу, призначеного для індивідуальної роботи та самостійного вивчення обраних ліцеїстами профільних предметів (хімія, біологія, алгебра, геометрія, фізика, інформатика), української та англійської мови, відповідних спецкурсів і практикумів, основ здоров’я та фізичної культури (окремо для хлопців та дівчат) відводиться для відпрацювання навчального матеріалу на уроках удосконалення знань, формування умінь і навичок. При цьому класи з кількістю учнів 28 і більше діляться на 2 групи. Робочий навчальний план Криворізького природничо-наукового ліцею на 2024/2025 навчальний рік для 10-х класів за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408 ( за таблицями 2,3)
*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження
Робочий навчальний Криворізького природничо-наукового ліцею на 2024/2025 навчальний рік 11-і класи
* Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2024/2025 навчальний рік розпочинається 02 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня. Згідно з рішенням педагогічної ради КПНЛ № 1 від 30.08.2024 заняття в ліцеї будуть організовані за семестровою системою: семестри: І - 02.09.2024-27.12.2024 ІІ - 13.01.2025-30.05.2025 Упродовж навчального року проводяться канікули: осінні – 26.10.2024-03.11.2024 зимові - 28.12.2024-12.01.2025 весняні - 22.03.2025-30.03.2025
Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2014 за № 157/26602 учні 9-х та 11-х класів складають державну підсумкову атестацію. Оскільки учні 11-х класів складають державну підсумкову атестацію у формі ЗНО/НМТ, виклад навчального матеріалу заплановано до травня місяця та організовано проведення тренувальних вправ, розв’язування задач, повторення та узагальнення вивченого тощо. Як передбачено статтею 34 Закону України «Про повну загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників основної і старшої школи. Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х і 11-х класів відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України. РОЗДІЛ IV. Навчальні програмиНавчальні програми для 8-9 класів (Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, 2011 рік)
У навчальних програмах, затверджених наказом МОН №1407, визначено орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності учнів. Програми розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою КМУ №1392. До змісту програм входить пояснювальна записка, опис змістових ліній і загальних очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності, а також орієнтовні параметри для оцінювання навчально-пізнавальних досягнень учнів. Старша школа
Навчальні програми вчителів розроблені на основі модельних навчальних програм та затверджені педагогічною радою закладу освіти від 29.08.2024 №11 Перелік навчальних програм: РОЗДІЛ V. Форми організації освітнього процесуОсвітній процес організований в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри, заняття-практикуми, заняття з елементами STEM-технологій, навчально-практичні заняття, дослідно-експериментальні заняття. Також формами організації освітнього процесу є педагогічні технології, методи, які застосовують учителі Закладу:
Під час навчальної практики та екскурсій учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Педагогами Закладу проводяться консультації з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів; формуються та реалізовуються індивідуальні освітні траєкторії для учнів. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Відповідно до наказу МОН № 1115 від 08.09.2020 «Деякі питання організації дистанційного навчання», у закладі визначені основні засади організації та запровадження дистанційного, змішаного навчання. Дистанційне навчання - процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу, що функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій Змішане навчання – це поєднання онлайн та офлайн-навчання в один ланцюжок, що творить «навчальний досвід» учня та самодостатній логічний курс чи предмет. При змішаному навчанні теорія, яку учень опрацьовує онлайн (чи то у формі самостійного прочитання матеріалів, чи при перегляді демонстраційних відео, чи при перегляді відеозапису лекції вчителя, чи у формі гри), знаходять своє застосування офлайн (тобто у приміщенні закладу під час занять). Усі активності та заняття, що відбуваються в закладі, мають поєднуватись та на практиці закріпляти знання, здобуті учнем при самостійній роботі онлайн. РОЗДІЛ VІ. Інструментарій оцінюванняОцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним представникам).
Інструментарій оцінювання учнів 8-11 класів Оцінювання результатів навчання учнів 8-11 класів здійснюється за 12-бальною шкалою. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Обов’язковому оцінюванню підлягають результати навчання учнів 8-11 класів з предметів інваріантного складника навчального плану як складової освітньої програми закладу освіти згідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329)
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.). Рівні результатів навчання учнів визначаються за:
Виставлення оцінок до класного журналу Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці). Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом «Тематична» без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не передбачається. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н/а (не атестований(а)). Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «I семестр», «II семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом «Скоригована» поруч із колонкою «I семестр» або «II семестр». Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. У триденний термін після виставлення семестрової оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення. Коригування семестрового оцінювання проводиться не пізніше п'яти днів після подання заяви. У разі хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено. Підвищення семестрової оцінки учням у 9-х класів не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою, учням 10-11 класів – претендувати на медаль Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за II семестр. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку «Річна» робиться запис н/а (не атестований(а)). Річна оцінка може підлягати коригуванню. У триденний термін після виставлення річної оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів, які виявили бажання підвищити результати річного оцінювання або з певних причин не були атестовані, звертаються до керівника закладу із заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та необхідність його проведення. Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом «ДПА» без зазначення дати. Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом «ДПА» робиться запис н/а (не атестований(а)). Випускникам, які звільнені від проходження державної підсумкової атестації, робиться запис «зв.» (звільнений(а)). Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом «Апеляційна» без дати.
РОЗДІЛ VІI. Очікувані результати навчання здобувачів освіти Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні зробити внесок у формування ключових компетентностей учнів:
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
|