Освітня програма

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КРИВОРІЗЬКОГО ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО ЛІЦЕЮ

на 2018-2019 н. р.

Розділ 1. Призначення ліцею та засіб його реалізації.

        Криворізький природничо-науковий ліцей Криворізької міської ради Дніпропетровської області — це комунальний загальноосвітній навчальний Заклад, заснований на власності територіальної громади міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Заклад). Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Положення про загальноосвітній навчальний Заклад, інших нормативно-правових актів, власного статуту.

        Криворізький природничо-науковий ліцей – експериментальний навчальний Заклад всеукраїнського рівня.

        Заклад підконтрольний Власнику, підпорядкований та підзвітний уповноваженим органам управління: відділу освіти виконкому Саксаганської районної у місті ради (безпосередньо) та управлінню освіти і науки виконкому Криворізької міської ради у межах наданих повноважень.

        Власник або уповноважений ним орган здійснює фінансування навчального Закладу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі, інженерні комунікації, обладнання, встановлює їх статус, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування, харчування учнів.

        Заклад самостійно приймає рішення і здійснює діяльність в межах своєї компетенції, передбаченої чинним законодавством України, та власним статутом.

        У Закладі визначена українська мова навчання і запроваджено природничо-математичний напрям старшої школи, класи з поглибленим вивченням біології, хімії, фізики і математики та 7-і класи – класи ранньої профілізації. За запитом учнів і батьків введено вивчення словацької мови, також можуть запроваджуватися інші профільні класи, поглиблене вивчення окремих предметів.

        У Закладі створюються та функціонують предметні кафедри, творчі групи, які визначаються педагогічною радою, соціально-психологічна служба.

        У цьому розділі необхідно спочатку обґрунтувати, а потім сформулювати призначення конкретного освітнього закладу. Воно формулюється на підставі статусу закладу, визначається й обґрунтовується особливостями зовнішнього середовища освітнього закладу, його можливостями, історично сформованим місцем закладу в освітньому просторі міста, району, мікрорайону.

        У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

             II ступінь - основна загальна освіта;

             III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

        Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

        Основним засобом реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час ліцей  має у своєму розпорядженні додаткові, специфічні саме для нього засоби реалізації свого призначення:

·       раннє поглиблене вивчення окремих предметів (7 класи – класи ранньої профілізації фізико-математичного та біолого-фізичного профілів);

·       надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

·       оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

·       надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

        Освітні програми, реалізовані в ліцеї, спрямовані на:

·      формування в учнів сучасної наукової картини світу;

·      виховання працьовитості, любові до природи;

·      розвиток в учнів національної самосвідомості;

·      формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

·      інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

·      рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

·      виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

·      формування навичок науково-дослідницької діяльності;

·      створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

·      формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника ліцею.

Ліцеїст - учень одного із типів загальноосвітньої школи - ліцею. Ліцей, реалізуючи завдання загальноосвітньої школи, має свої специфічні цілі, які передбачають підготовку школярів до науково-практичної діяльності. Здійснюючи цю мету, ліцей озброює учнів глибокими теоретичними знаннями, вводить їх у світ професії науковця, дослідника, спонукає до занять дослідництвом, розвиваючи уміння аналізувати, узагальнювати, класифікувати явища, події, факти. Ліцей включає учнів у навчально-дослідницьку і науково-дослідницьку діяльність, яка ї органічною частиною навчально-виховного процесу, тим самим готуючи їх до наукової роботи, як майбутньої професії. Ліцей, таким чином, стає навчальним закладом цільової професійної підготовки. Суміжними обов'язками ліцеїстів виступають: систематичне і глибоке оволодіння знаннями і практичними навичками; підвищення культурного рівня; участь у суспільно корисній справі; самообслуговування, участь у громадському житті колективу; збереження і укріплення власності ліцею; нетерпимість до антигромадських проявів тощо. Ліцейський період життя - це в основному накопичення потенцій для майбутнього навчання у вищому навчальному закладі, у якому ще більш будуть розвинуті і науковий світогляд, і знання, і уміння вести науково-дослідницьку роботу, на новий більш високий рівень вийде готовність до творчої діяльності в науці. Розгляд поняття "ліцеїст" дає підставу для формування його моделі як особистості дослідницького типу. Одночасно підкреслимо, що модель особистості наукового типу потребує врахування специфіки науково-дослідницької діяльності.

Ліцеїст, як свідчить аналіз, може мати творчі досягнення, які дозволяють говорити про нього як розвинуту творчу особистість. У таких старшокласників є цікаві дослідницькі роботи, книги, аналітичні статті тощо. Сучасний ліцеїст це не тільки творчо обдарована особистість, яка здатна в перспективі генерувати нові наукові ідеї, але і інтелектуально обдарований старшокласник. Інтелектуально обдаровані люди, як правило, проявляють високий рівень готовності до генерації ідей (креативності, в вузькому значенні цього терміну, або дивергентному мисленні. Інтелектуальна  обдарованість - це, безумовно, не дар (як, втім, не продукт соціалізації), а результат довгого внутрішнього процесу вибудовування і зросту індивідуальних когнітивних ресурсів особистості, спрямованість якого визначається специфічними формами організації пізнавального досвіду людини, який характеризує унікальність складу його розуму.  Для розробки моделі особистості ліцеїста важливо виділити якості, які можуть бути притаманні творцю науки.

"Ідеальна" модель особистості ліцеїста: це особистість, яка має яскраво виражену спрямованість на здобуття наукових знань, генерування нових ідей при розв’язанні навчально-творчих і дослідницьких задач, знає історію і сьогоднішні тенденції розвитку предмета дослідження, володіє значним обсягом інформації, має критичне мислення, почуття нового, високу допитливість, установку на сприйняття оригінального, незвичайного, вміє встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, аналізувати інформацію, будувати гіпотези, чутлива до протиріч, організована, настирна у досягненні мети, здатна до інтуїції, передбачення, фантазування, відкритого спілкування з колегами.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу ліцею.

Перед Закладом на 2018-2019 н. р. поставлені такі цілі освітнього процесу:

·          забезпечення базової ліцейної освіти, допрофільної підготовки та навчання за визначеними профілями;

·          спрямування навчально-виховного процесу на розвиток в учнів умінь застосовувати знання в особистих цілях і суспільному житті;

·          виявлення та розвиток обдарованих учнів, залучення їх до участі в різноманітних інтелектуальних заходах, науково-дослідницькій діяльності;

·          підтримка та розвиток здоров′язберігаючого навчального середовища на основі просвітницької та організаційно-методичної оздоровчої діяльності.

 Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування.

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в ліцеї регламентується робочим навчальним планом (розбивкою змісту освітньої програми на навчальні курси, за дисциплінами та за роками навчання).

Криворізький природничо-науковий ліцей – загальноосвітній навчальний заклад для роботи з інтелектуально і творчо обдарованими дітьми. Здійснює   навчання за природничо-математичним напрямом. Ліцей – експериментальний навчальний заклад всеукраїнського рівня. Заклад здійснює дослідно-експериментальну роботу за наступними темами:

-         «Особистісна самореалізація вчителя та учня в інноваційному освітньому просторі ліцею» (2016-2021 р. р., базовий заклад – Криворізький природничо-науковий ліцей);

-         «Науково-методичні засади створення та функціонування Всеукраїнського науково-методичного віртуального STEM-центру (ВНМВ STEM-центр)» (2017-2021 р.р., базовий заклад - Національний центр «Мала академія наук України);

-         «Науково-методичні засади формування мережецентричного середовища «Музейна планета» у загальноосвітніх навчальних закладах» (2016-2010 р. р.)

Контингент учнів складає 390 осіб – 14 класів:

основна школа (7-9 класи) –  8 класів, 227 учнів;

старша школа (10-11 класи) – 6 класів, 167 учнів.

Середня ланка

Типова освітня програма 7-9-х класів ліцею (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Типова освітня програма базової середньої освіти (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиця 8);

очікувані результати навчання учнів; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за даною Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3640 годин/навчальний рік: для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах ліцею (далі – навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчальних планів використана на:

підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години;

індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани ліцею містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми (таблиця 8).

Так як 7-9-і класи ліцею – класи з поглибленим вивченням окремих предметів, то навчальне навантаження учнів збільшено до норм, що не перевищують санітарно-гігієнічних.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань ліцею. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради ліцею при оцінюванні учнів передбачається враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлено відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Так як у закладі практикується проведення уроків «спарено», їх тривалість у закладі – 40 хв. Вивільнений час використовується у другій половині дня для проведення консультацій, підготовки до олімпіад і конкурсів, індивідуальних занять за окремим розкладом.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

7-А клас, клас ранньої профілізації (медичний). За рахунок годин варіативної складової збільшено кількість годин на вивчення фізики на 1 год., біології – на 1 год., хімії – на 0,5 год. Введено спецкурс «Латина» - 0,5 год.

7-Б клас, клас ранньої профілізації фізико-математичного профілю. Додатково введено 2 год. на вивчення алгебри, 1 год. - фізики.

7-В клас, клас ранньої профілізації з поглибленим вивченням математики, фізики та інформатики. Додатково введено 2 год. на вивчення алгебри та 0,5 год. спецкурсу «Логіка».

Здійснено перерозподіл годин між предметами освітньої галузі «Технології».

Для підвищення грамотності учнів 7-х класів додатково введено за рахунок  варіативної складової 0,5 години української мови. Крім цього введено спецкурси «Російська мова» - 1 год., та 0,5 год. курсу «Латина» у 7-А класі.

8-А клас – поглиблено вивчаються фізика (4 год.), біологія (4 год.), хімія (3 год.). За рахунок варіативної складової введено 1 год. курсу «Латина».

8-Б клас – поглиблено вивчаються математика (8 год.) і фізика (4 год.).

8-В клас – поглиблене вивчення математики, інформатики, додатково – фізики (8 год.)

У 8-х класах додатково введено 1 год. на вивчення російської мови.

Кількість годин з урахуванням поділу профільних предметів (фізики, хімії, біології та математики) складає 47 години: 36 год. + 11 годин допустимого поділу з предметів поглибленого рівня.

9-А клас – поглиблено вивчаються фізика (4 год.), біологія (4 год.), хімія (3 год.). за рахунок варіативної складової введено 1 год. курсу «Латина».

9-Б клас –  поглиблено вивчаються математика (8 год.) і фізика (4 год.).

Години, відведені на технологічну освіту в 7-9-х класах, використані для вивчення інформаційних технологій (2 год.) і трудового навчання (0,5 год.). У 8-х класах курс «Музичне мистецтво» замінено інтегрованим курсом «Мистецтво». У 8-х класах 0,5 години курсу «Основи здоров’я» передано на інші предмети.

Робочий навчальний план

Криворізького природничо-наукового ліцею

на  2018-2019 навчальний рік

7 класи (класи ранньої профілізації)

*Загальноосвітній навчальний заклад може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

**Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого   навчального   навантаження   учнів,  але обов'язково фінансуються.

Робочий навчальний план

Криворізького природничо-наукового ліцею

на  2018-2019 навчальний рік

8-9 класи (класи (групи) з поглибленим вивченням окремих предметів)

ВАРІАТИВНА СКЛАДОВА

Варіативна складова

Старша ланка

Типова освітня програма школи ІІІ ступеня ліцею (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

Типова освітня програма ліцею (далі - Типова освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Типова освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних планів (таблиці 5-7 );

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження учнів 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Навчальними планами старшої школи передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Години варіативної складової передбачаються на:

{C}1)           збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

{C}2)           упровадження курсів за вибором.

Рішення про розподіл годин варіативної складової приймає заклад, враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу за п’ятиденним навчальним тижнем.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Для недопущення перевантаження учнів враховано їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради ліцею при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення окремих предметів на профільному рівні, який передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

З метою реалізації профільного навчання передбачено спеціальні навчальні плани (таблиці 5-7 для шкіл з українською мовою навчання). Запропоновані навчальні плани дають змогу залежно від потреб учнів комплектувати старші класи за природничо-математичним напрямом диференціації. Напрям диференціації конкретизується в окремі профілі навчання: фізико-математичний, біолого-фізичний, математичний тощо.

 Складаючи навчальні плани, адміністрація ліцею навчальні план-схеми (таблиця 23 та 13), звертаючи увагу, що вузька спеціалізація змісту освітнього процесу є недоцільною, оскільки основне завдання загальної середньої освіти — широка загальноосвітня підготовка учнів.

За таблицею 13 (для прикладу) складено навчальний план двопрофільного 10-В класу, у якому І група – біолого-фізичний профіль, ІІ група – математичний.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту". Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при наповнюваності, меншій від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Старша школа:

10-А клас – медичного профілю, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія. За  рахунок варіативної складової введено 0,5 год. курсу «Латина».

10-Б клас – фізико-математичного профілю. Додатково введено 1 год. курсу «Креслення».

10-В клас – двопрофільний: І група – медичний профіль, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія.; ІІ група – математичний профіль.  

11-А клас – медичного профілю, поглиблено вивчаються фізика, біологія і хімія. Додатково введено 1 год. на вивчення алгебри і початків аналізу.

11-Б і 11-В класи – фізико-математичного профілю. Поглиблено вивчаються фізика і математика. У курсі «Технології» обрано 1 год. модуля «Креслення» і «Комп’ютерне проектування».

У 10-11 класах за рахунок варіативної складової введено додатково 1 год. на вивчення української мови.

         Навчальний процес у ліцеї здійснюється в режимі п’ятиденного  навчального тижня.

Типовий навчальний план

для 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

*Години фізичної культури не входять до гранично допустимого навантаження

Навчальний план 11 клас

закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання

Природничо-математичний напрям

* Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Відповідно до статті 16 Закону України “Про загальну середню освіту” 2018-2019 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.

Відповідно до листа МОН освіти і науки України від 09.06.2017 №1/9-315 «Про структуру 2018/2019 навчального року та навчальні плани загальноосвітні х навчальних закладів» у новому навчальному році навчальні заняття у школі будуть організовані за семестровою системою:

І семестр – з 03 вересня 2018 року по 28 грудня 2018 року

ІІ семестр – з 14 січня 2019 року по 31 травня 2019 року

Упродовж навчального року проводяться канікули:

·       Осінні канікули - з 29 жовтня до 4 листопада 2018 року;

·       Зимові канікули - з 29 грудня 2018 року до 13 січня 2019 року;

·       Весняні канікули - з 25 березня до 31 березня 2019 року.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2014 за № 157/26602 учні 9-х та 11-х класів складають державну підсумкову атестацію.

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників основної  і старшої  школи.

Вручення документів про освіту планується провести для випускників 9-х і 11-х класів відповідно рекомендаціям Міністерства освіти і науки України.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України  від 20.02.2002 р. №128 (додаток 2; п. 2, 4, 5, 6, 7) половина навчального часу, призначеного для індивідуальної роботи та самостійного вивчення обраних ліцеїстами профільних предметів (хімія, біологія, алгебра, геометрія, фізика, інформатика), української та англійської мови, відповідних спецкурсів і практикумів, основ здоров’я та фізичної культури (окремо для хлопців та дівчат) відводиться для відпрацювання навчального матеріалу на уроках удосконалення знань, формування умінь і навичок. При цьому класи з кількістю учнів 28 і більше діляться на 2 групи.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.