Криворізький природничо-науковий ліцей




Національна горяча лінія


Національна дитяча гаряча лінія


Стаття практичного психолога Артеменко А. В.

Стаття

практичного психолога Артеменко А. В.

формуючого етапу експерименту

 

Методика та організація дослідження характеристик впевненості учнів7-х, 8-х класів та їх практичне значення у підвищенні навчальної діяльності ліцеїста.

 

У дослідженні брали участь 87 осіб віком від 12 до 14-ти років які навчаються у 7 - 8 класах ліцею і відносяться до середнього шкільного віку.

 

Щоб дослідити рівень впевненості у учнів середньої школи, на основі теоретичних досліджень впевненості та її складової були використані такі методики тестування як: «Вивчення загальної самооцінки за допомогою процедури тестування (опитувальник Г .М. Казанцевої.)». «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса». «Діагностика вольового самоконтролю (ВСК)», розроблена А. Г. Звєрковим і Є. В. Ейдманом, спрямована на власну оцінку індивідуального рівня розвитку вольової регуляції. Опитувач А. О. Реана «Мотивація успіху і боязнь невдач». «Шкала тривоги Ч. Д. Спілбергера», самооцінка рівня тривожності. «Короткий орієнтовний тест КОТ В. Н. Бузина, Е. Ф. Вандерліка», визначення певного інтегрального показника загальних здібностей. Методики добрані з урахуванням вікової групи досліджувальних.

 

Вивчення загальної самооцінки за допомогою процедури тестування складається з 20 питань та оцінюється за шкалою від – 10 до 10 балів. Результати від -10 до - 4-х свідчать про низьку самооцінку, від -3 до 3 про середній рівень самооцінки, від 4 до 10 – про високу самооцінку.

 

Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса складається з 41 питання і має шкалу вимірювання від 1 до 32 білів. Результати від 1 до 10 білів свідчать про низьку мотивацію до успіху, від 11 до 16 балів про середній рівень мотивації, від 17 до 20 балів про помірно високий рівень мотивації, більше 21-го балів про занадто високий рівень мотивації до успіху.

 

Методика ВСК призначена для вивчення вольового самоконтролю учнів. Опитувальник ВСК спрямований на узагальнену оцінку індивідуального рівня розвитку вольової регуляції, під яким розуміється (в узагальненому вигляді) міра оволодіння власною поведінкою в різних ситуаціях – здатність свідомо керувати власними діями, станами і спонуками. Зазначені особливості багато в чому визначають індивідуальний стиль і конкретні прояви активності людини. Опитувальник орієнтований на індивідуальне психологічне консультування і корекцію, дозволяє отримати інформацію про усвідомлювані особливості саморегуляції.

 

Опитувальник містить 30 пунктів, з яких 24 робочих і 6 маскувальних. У результаті сумарний бал ВСК повинен бути в діапазоні від 0 до 24 «сирих очок», за шкалою «наполегливість» від 0 до 16, за шкалою «самовладання» від 0 до 13. За шкалою: 0-5 низьке самовладання, 5-6 середній рівень самовладання, 6-13 нормальний рівень самовладання; 0-7 низька наполегливість, 8-9 середній рівень наполегливості, 9-16 нормальній рівень наполегливості.

 

Високий бал за субшкалою самоконтролю набирають люди емоційно стійкі, що добре володіють собою у різних ситуаціях. За низького показника самоконтролю можна прогнозувати велику імпульсивність, ірраціональність поведінки людини в екстремальній ситуації, неконтрольований емоційний сплеск, що дезорганізують і не дозволяють зосередитися на виконанні складного завдання.
Ступінь виваженості показника наполегливості вказує на ступінь, в якій людина здатна протистояти труднощам і долати перешкоди при реалізації наміченої мети. Високий бал за субшкалою набирають люди діяльні, незалежні, працездатні, які активно намагаються до виконання наміченого, що поважають соціальні норми. Низький бал за цим показником говорить про низьку здатність проявляти наполегливість у подоланні перешкод. Людина готова відмовитися від кінцевої мети, якщо для її реалізації йому необхідні великі (за його суб'єктивній оцінці) витрати сил.

 

Визначення тривожності здійснювалось за шкалою тривоги Ч. Д. Спілбергера і адаптований Ю. Л. Ханіним. Даний тест є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність, як стан) і особистісної тривожності (як стійка характеристика людини).

 

Особистісна тривожність характеризує стійку схильність сприймати велике коло ситуацій як загрозливі, реагувати на такі ситуації станом тривоги. Реактивна тривожність характеризується напругою, занепокоєнням, нервозністю. Дуже висока реактивна тривожність викликає порушення уваги, іноді порушення тонкої координації.

 

При інтерпретації результати оцінюються наступним чином: до 30 балів – низька тривожність; 31-45 – помірна тривожність, 46 і більше балів – висока тривожність. За кожне збіг відповіді з ключем випробуваному дається 1 бал. Підраховується загальна кількість набраних балів.

 

Мотивація на успіх та боязнь невдач діагностувалася за опитувальником А. О. Реана. Данні методики приведені у таких межах: якщо кількість набраних балів від I до 7, то діагностується мотивація на невдачу (боязнь невдачі). Якщо кількість набраних балів від 14 до 20, то діагностується мотивація на успіх (надія на успіх). Якщо кількість набраних балів від 8 до 13; то слід вважати, що мотиваційний полюс яскраво не виражений. При цьому можна мати на увазі, що якщо кількість балів 8, 9, є певна тенденція метизація на невдачу, а якщо кількість балів 12, 13, є певна тенденція мотивації на успіх.

 

Мотивація на успіх належить до позитивної мотивації. При такій мотивації людина, починаючи справу, має на увазі досягнення чогось конструктивного, позитивного. В основі активності людини лежить надія на успіх і потреба в досягненні успіху. Такі люди зазвичай впевнені в собі, у своїх силах, відповідальні, ініціативні та активні. Їх відрізняє наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість.
Мотивації на невдачу відноситься до негативної мотивації. При даному типі мотивації активність людини пов'язана з потребою уникнути зриву, осуду, покарання, невдачі. Взагалі в основі цієї мотивації лежить ідея уникнення і ідея негативних очікувань. Починаючи справу, людина вже заздалегідь боїться можливої невдачі, думає про шляхи уникнення цієї гіпотетичної невдачі, а не про способи досягнення успіху. Учні, мотивовані на невдачу, зазвичай відрізняються підвищеною тривожністю, низькою упевненістю в своїх силах. Намагаються уникати відповідальних завдань, а при необхідності вирішення надвідповідальних завдань можуть впадати в стан близький до панічного. Принаймні, ситуативна тривожність у них в цих випадках стає надзвичайно високою. Все це, разом з тим, може поєднуватися з досить відповідальним ставленням до справи.

 

Статистичні методи дослідження впевненості в собі, які включили в себе: самооцінку, вольовий самоконтроль, тривожність, мотивацію спрямовану на успіх і боязнь невдач, дають можливість детального аналізу рівня самооцінки в ранньому підлітковому віці. Що дає нам можливість аналізу цих критеріїв окремо і виведення загальної тенденції формування впевненості у підлітків в даному віковому діапазоні.

 

Таблиця 1.

Питомий показних критеріїв впевненості у собі

№ показника

Показники шкали за методикою

Рівні показників

Питомий показник критерій (%)

 

1

-10-(-4)

низька самооцінка

9,2

2

-3-3

середня  самооцінка

39,1

3

4-10

висока самооцінка

51,7

4

0-5

низьке самовладання

31,0

5

5-6

середній рівень самовладання

32,2

6

7-13

нормальний рівень самовладання

36,8

7

0-7

низька наполегливість

31,0

8

8-9

середній рівень наполегливості

21,8

9

10-16

нормальній рівень наполегливості

47,1

10

0-30

низька тривожність

14,9

11

31-45

помірна тривожність

55,2

12

46-65

висока тривожність

29,9

13

1-7

мотивація на невдачу

2,3

14

8-13

невиражена мотивація

40,2

15

14-20

мотивація на успіх

57,5

 

Для зручності розуміння ступеня вагомості питомої ваги, дані критерії ранжувалися від більшого відсоткового показника до меншого і наведені в таблиці 2.

Таблиця 2.

Ранжування питомого показника характеристик впевненості

№ показника

Показники шкали за методикою

Рівні показників

Питомий показник
 критерій (%)

 

15

14-20

мотивація на успіх

57,5

11

31-45

помірна тривожність

55,2

3

4-10

висока самооцінка

51,7

9

10-16

нормальній рівень наполегливості

47,1

14

8-13

невиражена мотивація

40,2

2

-3-3

середня самооцінка

39,1

6

7-13

нормальний рівень самовладання

36,8

5

5-6

середній рівень самовладання

32,2

4

0-5

низьке самовладання

31,0

7

0-7

низька наполегливість

31,0

12

46-65

висока тривожність

29,9

8

8-9

середній рівень наполегливості

21,8

10

0-30

низька тривожність

14,9

1

-10-(-4)

низька самооцінка

9,2

13

1-7

мотивація на невдачу

2,3

 

Також, для можливості подання ваги одного з таких компонентів, в представленій вибірці, як усередині даного показника в співвідношенні з його індивідуальної шкалою розподілу так і в порівнянні з іншими характеристиками, які включені в поняття «впевненість» які можуть бути представлені у вигляді кругової діаграми, – зручно брати за одиницю виміру - питома вага.
Ці дані представлені на рисунку 1, де номер критерію в легенді відповідає порядковому номеру критерію за таблицею 1.
 
Отримані результати показують, що 57,5% учнів даної категорії мають мотивацію на успіх, 51,7% – високу самооцінку, – ці 2 показники мають питому вагу більше половини, тобто більшість учнів даної вікової категорії мають хороші показники саме по цим 2-ма критеріям. Але помірну тривожність мають 55,2%. Середню самооцінку мають 39,1% учнів, також 29,9% учнів мають високу тривожність і практично рівний показник 31% низького самовладання. Це підтверджує той факт, що тривожність може бути обумовлена конфліктною будовою самооцінки, коли одночасно актуалізуються дві протилежні тенденції – потреба оцінити себе високо, з одного боку і почуття невпевненості з іншого. Нормальний рівень наполегливості мають 47,1% учнів, але 40, 2% учнів мають невиражену мотивацію, що характерно при досить високому питомому показнику середньо вираженої тривожності 55,2% і в досить високій питомій вазі 29,9% високою тривожністю, що підтверджує в вище викладеному теоретичному матеріалі кореляцію тривожності з властивостями особистості, від яких залежить навчальна успішність, а саме – мотиваційний аспект особистості. Всього 14, 9% учнів показали низьку загальну тривожність.

 

Далі оцінка центральної тенденції мода, медіана і середня арифметична величина і стандартне відхилення.

Таблиця 3

Оцінка центральної тенденції показників

Показники

Самооцінка

Мотивація на успіх

Самовладання

Наполегливості

Ситуативної тривожності

Загальної тривожності

Мотивації на успіх та боязнь невдач

Мо

4

19

5

9

19

37

15

Ме

4

18

7

9

22

39

14

М-

2,85

18,09

6,90

9,34

23,77

41,09

13,95

М

2,98

3,34

1,68

2,62

8,84

9,11

2,47

s

3,85

4,19

2,08

3,20

11,13

11,20

3,01

R

17

21

9

13

48

50

13

 

Найбільшою частотою (Мо) показника самооцінки учнів є 4 бали – це відповідає високій самооцінці. Центральному значенню у послідовному ряді всіх отриманих значень (Ме) теж є 4 бали. Середня арифметична величина (М-) має значення 2,85 балів, що свідчить про середню самооцінку. Розкид в даній категорії (М) становить 2,98 бала. Якщо тепер відзначити всі ці три параметри, то вони майже збігаються, що характерно при нормальному розподілі. Різниця (R) між мінімальним і максимальним значенням становить 17 балів.
В аналізі результатів критерію мотивації на успіх, Мо для даної вибірки є 19 балів – це відповідає помірно високому рівню мотивації. Ме є показник 18 балів – центральне значення даної вибірки має помірно високий рівень мотивації. Середня арифметична величина має значення 18,09 бала, що свідчить про помірно високу мотивацію серед учнів даної вікової категорії. Розкид в даній категорії (М) складає 3,34 бала. Даний результат відповідає нормальному розподілу. Різниця між мінімальним і максимальним значенням становить 21 балів.
Оцінка центральної тенденції показника самовладання показує, що Мо для даної вибірки є 5 балів – це відповідає середньому рівню самовладання. Ме є показник 7 балів, центральне значення даній вибірці відповідає нормальному рівню самовладання. Середня арифметична величина має значення 6,90 бала, що відповідає нормальному рівню самовладання серед учнів даної вікової категорії. Розкид в даній категорії становить 1,68 бала. Даний група результатів центральної тенденції не відповідає нормальному розподілу. Різниця між мінімальним і максимальним значенням становить 9 балів.

 

Оцінка центральної тенденції показника наполегливості показує, що Мо для даної вибірки є 9 балів - це відповідає середньому рівню наполегливості. Ме є показник 9 балів, центральне значення даній вибірці відповідає середньому рівню наполегливості. Середня арифметична величина має значення 9,34 бала, що також відповідає середньому рівню наполегливості серед учнів даної вікової категорії. Розкид в даній категорії складає 2,62 бала. Даний група результатів центральної тенденції відповідає нормальному розподілу. Різниця між мінімальним і максимальним значенням становить 13 балів.
Оцінка центральної тенденції ситуативної тривожності показує, що Мо для даної вибірки має 19 балів – це говорить про те, що більшість учнів мають низький урівень ситуативної тривожності. Ме є показник 22 балів, центральне значення даній вибірці так само відповідає низькому рівню ситуативної тривожності. Середня арифметична величина має значення  23,77 бала, що також відповідає низькому рівню ситуативної тривожності серед учнів даної вікової категорії. Розкид в даній категорії становить        8,84 бала. Даний група результатів центральної тенденції не відповідає нормальному розподілу. Різниця між мінімальним і максимальним значенням становить 48 балів.
Оцінка центральної тенденції загальної тривожності показує, що Мо для даної вибірки має 37 балів – це говорить про те, що більшість учнів мають помірний урівень загальної тривожності. Ме є показник 39 балів, центральне значення даній вибірці так само відповідає помірному рівню  загальної тривожності. Середня арифметична величина має значення       41,09 бала, що також відповідає помірному рівню загальної тривожності серед учнів даної вікової категорії. Розкид в даній категорії становить       9,11 бала. Даний група результатів центральної тенденції не відповідає нормальному розподілу. Різниця між мінімальним і максимальним значенням становить 50 балів.
Оцінка центральної тенденції мотивації на успіх та боязнь невдач показує, що Мо для даної вибірки має 15 балів – це говорить про те, що більшість учнів мають мотивацію на успіх. Ме є показник 14 балів, центральне значення даній вибірці так само відповідає мотивації на успіх. Середня арифметична величина має значення 13,95 бала, що також відповідає надіжде на успіх учнів даної вікової категорії. Розкид в даній категорії складає 2,47 бала. Даний група результатів центральної тенденції відповідає нормальному розподілу. Різниця між мінімальним і максимальним значенням становить 13 балів.

 

Виходячи з вище наведених результати центральної тенденції компонентів впевненості, так званий психічний стан впевненості, являє собою передбачення успіху, тобто мотивацію на успіх, що і показує нам дану залежність, наведений аналіз даних. Така залежність і складові механізми «впевненості», так активізують стан особистості, що мотив якості переважає над мотивом результату дії. Суб'єктивно стан успішності переживається, як оптимістичний почуття передбачення успіху. Психічними механізмами стану впевненості є "прогнозування ймовірності та способу досягнення мети на ієрархічно організованих рівнях випереджаючого відображення, включаючи взаємодію когнітивних, регулятивних (емоційно-вольових і інтуїтивних) і комунікативних підсистем психіки при усвідомлюваних і неусвідомлюваних формах переробки інформації".

 

З цього випливає, що вплив на дану групу складових впевненості в собі, в свою чергу, матиме вплив на мотиваційний фактор, який у свою чергу вплине на навчальну діяльність.
 
Дослідження зв’язку впевненості у собі з навчальною діяльністю учнів середньої школи.
 
Для того щоб порівняти і вивести залежність впевненості в собі з навчальною діяльністю, з 87-ми осіб була виділена група підлітків яка за критеріями впевненість у собі, показала низькі результати, це учні які показали низькі результати за 3-ма до 8-ми критеріїв які входять до поняття впевненість у собі. За цими показниками мі виділили 21 учень, які з рештою попали до експериментальної групи.  Решта 66 чоловік були з результатами в межах норми за всіма 7-ми досліджуваним критеріям. Середній навчальний бал був закріплений за кожним учнем тому ми підрахували скільки учнів набрали від 6-ти до 10-ти балів. Учнів з навчальною діяльністю в 11 та 12 балів за перше піврічна не було. Далі в таблиці 4 наведено середній бал за перше півріччя та кількість осіб які їх набрали. Для того щоб ми могли надати цим даним можливість порівняння 2-х груп між собою, необхідно розрахувати питомий показник оцінок до загальної кількості учнів у 2-х групах та порівняти їх. На рисунку 2. наведено питомий показник даного кількісного результату, який можна порівняти.

 

Таблица 4

Рівень успішності учнів з низьким та нормальним рівнем навчальної діяльності

Середній бал
за півріччя

 

 

Кількість учнів з низьким рівнем впевненості

 

 

Питомий показник учнів з низьким рівнем впевненість (%)

 

Кількість учнів з нормальним рівнем впевненості

 

Питомий показник учнів з нормальним рівнем впевненість (%)

Різниця питомого показника між двома групами

 

6 балів

1

4,8

0

0,0

-4,8

7 балів

5

23,8

9

13,6

-10,2

8 балів

9

42,9

26

39,4

-3,5

9 балів

6

28,6

22

33,3

4,8

10 балів

0

0,0

9

13,6

13,6

 Всього

21

100,0

66

100,0

 

 

З даного аналізу слідує, що в групі де впевненість у собі на досить високому рівні, показник навчальної діяльності вище, ніж у учнів, де показник впевненості низький. Один учень з 1-ї групи має 6 балів, також питома вага 7 балів у першій групі на 13,2 % більше ніж у другій групі. Питома вага в 8 балів також в першій групі на 3,5 % більше ніж у другій. Кількість питомого показника навчальної діяльності с середнім показником  9-ть балів у другій групі більше ніж у перший на 5,7 %, учні з середнім показником в 10 балів у першій групі на відміну від другої – відсутні.

 

 З цього слідує, що впевненість в собі впливає на навчальний процес і на успішність у цілому. За цими даними ми можемо припустити, що підвищення самооцінки суттєво підвищить рівень навчальної діяльності учнів де впевненість у собі низька.

 

              Для профілактики низького навчання метою роботи психолога на подальший навчальний рік буде здійснюватися психокорекцій на робота по підвищенню саме тих критеріїв, що входять до поняття: впевненості у собі, а саме: підвищення самооцінки, самовладання, наполегливості,зниження тривожності, підвищення мотивації на успіх, що в свою чергу мають вплив на навчальну діяльність ліцеїстів. Подальшою роботою є корекція цих низьких показників в учнів, які знаходяться в банку даних психолога ліцею і будуть подальше доповнюватися з нових 7-х та 8-х класів.

 

              Заходами психокорекційної роботи стануть наступні програми:
Основними завданнями корекційно-розвівальної роботи з підліткамі стали:
1. Розвиток особистісного компонента впевненості в собі;
2. Розвиток емоційного компонента впевненості в собі;
3. Розвиток поведінкового компонента впевненості в собі;
4. Розвиток когнітивного компонента впевненості в собі;

 

Психологічні завдання підлітків цього віку можуть бути визначені як завдання самовизначення в трьох сферах: сексуальної, психологічної (інтелектуальної, особистісної, емоційної) і соціальної. Проблеми цього віку можуть бути пов'язані з пошуком шляхів задоволення шести основних потреб: фізіологічної потреби, що дає імпульс фізичної та сексуальної активності підлітків; потреби в безпеці, яку підлітки знаходять у приналежності до групи; потреби в незалежності і емансипації від сім'ї; потреби в прихильності; потреби в успіху, у перевірці своїх можливостей; нарешті, потреби в самореалізації та розвитку власного Я

 

З урахуванням специфіки підвищення самооцінки, профілактики та подолання тривожності у підлітків істотну роль грає забезпечення підлітка необхідним набором засобів і способів дій у значущих для неї ситуаціях, формування індивідуальної ефективної моделі поведінки, у якому досягаються такі дидактичні цілі: формування поведінкового досвіду впевненої в собі людини, закріплення даних установок поведінки, а саме самостійне прийняття рішення і прояв ініціативності в навчальних та міжособистісних ситуаціях за допомогою подолання своїх страхів і негативних емоційних станів.

 

Головною метою занять є формування впевненості у собі. Але враховуючи складові цього поняття нами вирішувалися такі окремі завдання як:
– підвищення рівня самооцінки і самоповаги підлітків;
– розвиток навичок ефективного самопізнання, що дозволяють підлітку усвідомити свої достоїнства і недоліки, свої сильні і слабкі сторони характеру;
– формування позитивних установок по відношенню до себе і до оточуючих;
– навчання вмінню долати свої страхи і негативні емоційні стани;
– навчання вмінню позиціонувати себе як впевненого людини;
– формування і розвиток комунікативних умінь і навичок впевненої поведінки.
– зміцнення почуття особистої ефективності;
– розвиток здатності вірити в себе, у свої сили і можливість досягти поставлених перед собою цілей, навчитися знаходити правильні рішення з конфліктних ситуацій. Досягати своєї мети.