Поради батькам

Добірка психолога «Поради для батьків»

  Зваживши всі основні фактори розвитку повноцінної, цілісної особистості, формування адекватної рефлексії учнів, аналізуючи досвід власних досліджень, враховуючи показники фізичного та психічного розвитку підлітків, з метою забезпечення психологічного здоров’я, запобігання розладів нервової системи радимо послуговуватися в роботі з дітьми такими принципами.

      1. З метою запобігання формування негативного образу “Я” дитини бажано:

  • уникати негативних оцінок дитини, результатів її діяльності;
  • порівнювати результати роботи дитини тільки з її власними досягненнями, а не з досягненнями інших дітей;
  • не смикати дитину щохвилини, не говорити їй про її недоліки, не пригнічувати ініціативу дитини. Твердість лінії у вихованні досягається терпінням, відсутністю поспіху;
  • не плутати поняття “хороша” і “зручна” дитина;
  • кожна дитина в процесі виховання, спілкування з вихователем, вчителем, батьками має почуватися захищеною.

         Орієнтація на індивідуальність дитини:

  • психологічне здоров’я дитини — її бажання бути “всим, чим вона може”;
  • розвиток свого потенціалу через самоактуалізацію, знаходження правильного уявлення про самого (саму) себе.

2. Поради батькам щодо зняття в дітей психологічного напруження

У “шкільному” житті учні  стикаються з труднощами, невдачами, незаслуженими звинуваченнями, образами, допускають помилки, потрапляють у конфлікти.

Батькам доцільно знати способи зняття психічного напруження в дітей.

Глибоке дихання.   

 Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Видихнути трохи повільніше,  до втягування живота всередину. При цьому дитина повинна уявляти, що вдихає цілющий кисень – здоров’я, спокій, а видихає повітря, непотрібне організмові, позбавляючись  хворобливості та хвилювання.

Фізичні навантаження.

    Найкращим  способом зняття нервового напруження є  фізичні навантаження – фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі ігри, спортивні ігри — футбол, волейбол, теніс.

Домашній затишок, спілкування з четвероногим другом.  

   Дитина повинна знати, що коли їй дуже важко, її образили, треба йти додому. Домашній затишок, добре і лагідне слово рідних допоможуть їй. Учені вважають, що домашні тварини також знімають стресовий стан, заспокоюють нервову систему.

Живопис.

   Живопис своїм розмаїттям кольорів, грою світла й тіні створює особливу музику картини. Так вважав французький художник Е.Делакруа. А російський вчений Ф.Шмідт писав, що колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача певний психофізіологічний вплив. Обов’язково підтримуйте розвиток творчості у вашої дитини.

Художнє слово. 

       Читання цікавої літератури, оповідання, сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

Театр. 

     Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку. Якщо є така можливість, відвідайте з дитиною цікаву театральну виставу, відвідайте театр пластичних мистецтв «Академія руху», подивіться добрий фільм разом з сімєю.

Позитивні емоції. 

 З давніх-давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження. Ю.Нікулін писав: “Я твердо вірю: сміх зміцнює здоров’я і подовжує життя”. Почитайте з дитиною гуморески, відвідайте циркову виставу, подивіться веселе кіно.

Музика.   

       Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і психіатр В.М. Бехтєрев довів, що в підлітковому  віці нормальному, здоровому розвитку організму сприяє спокійна класична музика.

Спілкування з природою

    Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Отже, якщо в дитини поганий настрій – відпочиньте з нею серед природи. Бажано зробити традицією відпочинок «вихідного дня» за межами міста.

                   3.  Як зробити так, щоб дитина вас слухала

Усіх батьків дуже засмучує, коли їхня дитина, яку вони навчили ходити й розмовляти, віддаляється від них. Що робити в таких випадках? Як змусити дитину слухати батьків, коли ситуація виходить із-під контролю?

Виховання дітей – непросте завдання, оскільки цей процес спрямований на формування характеру й поведінки дітей. Але іноді батькам просто вривається терпець. Важливо пам'ятати, що ідеального методу виховання дітей немає. Усі батьки вчаться методом спроб і помилок. Гарні батьки постійно вдосконалюють навички виховання дітей і ніколи не вважають себе ідеальними. Тому вони не засмучуються, усвідомлюючи свою неідеальність.

Немає ні ідеальних батьків, ані ідеальних дітей. Ваш милий і чарівний малюк, якому ви ще недавно співали колискові пісні перед сном, тепер впадає в істерики й виводить вас із терпіння. Однак варто пам'ятати, що діти погано поводяться не тому, що ненавидять вас. Це просто означає, що ваша дитина росте й розвивається, проявляються  характерні  вікові кризові явища і самє ваша допомога та підтримка  їм зараз дуже потрібна.

У школі дитина цілий день підпорядковується правилам, а дім залишається для неї єдиним місцем, де вона може виявити свою волю. Самостійність – це явище, нове для неї, і вона досліджує його. Цей період розвитку дитини може здаватися батькам нестерпним. Але, дотримуючись певних правил, можна значно полегшити собі життя.

         4.  Як потурбуватися про психічне здоров’я своєї дитини

           1. Активно слухайте і тільки потім радьте;

           2. Будьте терплячими;

           3. Розповідайте про свої почуття, визнаючи почуття дитини;

           4. Кажіть правду;

           5. Будьте прикладом здорової поведінки;

           6. Будьте передбачливими у своїх вчинках;

           7. Довіряйте дитині і вірте у неї;

           8. Задавайте відкриті питання;

           9. Приділіть у графіку час для сім’ї;

          10. Обмежуйте користування гаджетами для всієї сім’ї.

          11. Обіймайте дитину.

          12. Разом робіть вправи для розслаблення.

          13. Хваліть дитину за правильні рішення.

          14. Встановлюйте та дотримуйтесь кордонів дозволеного.

          15. Не ухиляйтесь від ігор та вправ.

          16. Живіть тут і зараз.

          17. Коли у дитини надлишок емоцій говоріть з нею спокійно.

          18. Пам’ятайте, що поведінка дитини – ключ до розуміння почуттів і потреб.